трубниця

[trubnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Музичний духовий інструмент, різновид дерев’яної флейти, що має форму циліндричної трубки з отворами для гри; традиційний народний інструмент.

  2. Застаріла назва для труби, особливо сурми або іншого сигнального духового інструменту.

  3. Рідкісне позначення жінки-трубача або жінки, яка грає на трубі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. трубниця, р. трубниці, д. трубниці, з. трубницю, о. трубницею, м. трубниці, к. трубнице

Більше записів