Значення
-
Філософська категорія, що означає внутрішню, істотну основу, суть явища або предмета, яка визначає його природу, властивості та відрізняє від інших; те саме, що сутність.
-
У логіці — сукупність основних, найважливіших ознак предмета або явища, що розкривають його природу; зміст поняття.
-
У розмовній мові — найголовніший зміст чого-небудь, суть справи, основна ідея.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сутноти, р. сутноти, д. сутноті, з. сутноту, о. сутнотою, м. сутноті, к. сутното