1. Пов’язаний із суперститом, що стосується суперститу.
2. У лінгвістиці: такий, що належить до найвищого рівня мовного стилю, що характеризується надзвичайною офіційністю, складністю синтаксису, архаїчною або спеціальною лексикою, використовується в унікальних, найважливіших документах або ритуальних текстах (наприклад, текст конституції, дипломатичні акти, тексти важливих міжнародних договорів, офіційні звернення найвищих осіб держави).