стило

Значення

1. Тонкий металевий або кістяний стрижень, загострений з одного кінця, який у давнину використовували для письма по вощаних дощечках (церерах), стираючи написані літери тупим кінцем.

2. У техніці — голчастий електрод у записувальному або відтворювальному апараті (наприклад, в електропатефоні, грамофоні), що безпосередньо контактує з поверхнею звукового носія.

3. У ботаніці — стовпчик у квітці, верхня частина маточки між зав’яззю та приймочкою.

4. У зоології — видовжена, голчастоподібна частина тіла в деяких безхребетних тварин (наприклад, у аскариди).

Правопис та відмінювання