1. (про рослини) Такий, що має стебло, яке росте вертикально вгору, не схиляючись до землі і не в’ючись.
2. (перен., про людину) Такий, що має горду, впевнену поставу; стійкий, непохитний.
прямостоячий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |