стовпчик

1. Невеликий стовп або вертикальна опора, що має декоративне або утилітарне призначення (наприклад, стовпчик паркану, стовпчик перил).

2. Вертикальний ряд чисел, слів, знаків або граф у таблиці, формулі, рукописі, друкованому тексті тощо (наприклад, стовпчик цифр у зошиті, стовпчик таблиці в Excel).

3. В анатомії — вертикальна структура, утворена нервовими клітинами в спинному мозку (наприклад, задній стовпчик спинного мозку).

4. У техніці — деталь, елемент конструкції у вигляді невеликого циліндричного або призматичного стрижня, що виконує роль осі, опори, напрямної (наприклад, стовпчик керма велосипеда).

Приклади вживання слова

стовпчик

Error: no such table: sentences