Значення
-
Невеликий стовп або вертикальна опора, що має декоративне або утилітарне призначення (наприклад, стовпчик паркану, стовпчик перил).
-
Вертикальний ряд чисел, слів, знаків або граф у таблиці, формулі, рукописі, друкованому тексті тощо (наприклад, стовпчик цифр у зошиті, стовпчик таблиці в Excel).
-
В анатомії — вертикальна структура, утворена нервовими клітинами в спинному мозку (наприклад, задній стовпчик спинного мозку).
-
У техніці — деталь, елемент конструкції у вигляді невеликого циліндричного або призматичного стрижня, що виконує роль осі, опори, напрямної (наприклад, стовпчик керма велосипеда).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. стовпчик, р. стовпчика, д. стовпчикові, з. стовпчик, о. стовпчиком, м. стовпчикові, к. стовпчику