1. Здатність матеріалу, конструкції або покриття чинити опір утворенню та розвитку тріщин під дією механічних навантажень, перепадів температури та інших дестабілізуючих факторів.
2. У техніці та матеріалознавстві — важлива експлуатаційна характеристика, що визначає довговічність та надійність виробу, часто кількісно виражається через граничне значення напруження або деформації, за якого починається руйнування.