Значення
-
Здатність матеріалу, конструкції або покриття чинити опір утворенню та розвитку тріщин під дією механічних навантажень, перепадів температури та інших дестабілізуючих факторів.
-
У техніці та матеріалознавстві — важлива експлуатаційна характеристика, що визначає довговічність та надійність виробу, часто кількісно виражається через граничне значення напруження або деформації, за якого починається руйнування.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тріщиностійкість, р. тріщиностійкості, д. тріщиностійкості, з. тріщиностійкість, о. тріщиностійкістю, м. тріщиностійкості, к. тріщиностійкосте