Значення
-
У реляційних базах даних — стовпець або набір стовпців таблиці, значення яких однозначно ідентифікують кожен запис (рядок); будь-який потенційний ключ, включаючи первинний ключ.
-
У деяких комп’ютерних системах та іграх — універсальний ключ або код, що надає особливі права, доступ до всіх функцій або можливість розблокування будь-яких елементів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. суперключі, р. суперключа, д. суперключеві, з. суперключ, о. суперключем, м. суперключеві, к. суперключу