суперклас

[supɛrklɑs] Іменник

Буква:С

Значення

  1. У біологічній систематиці — таксономічна категорія (ранг), що об’єднує кілька споріднених класів; найвища категорія в класифікації тварин або рослин.

  2. У програмуванні, зокрема в об’єктно-орієнтованих мовах (наприклад, Java, C++) — клас, від якого інший клас (підклас або похідний клас) успадковує властивості та методи; батьківський клас.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. суперклас, р. суперкласу, д. суперкласові, з. суперклас, о. суперкласом, м. суперкласі, к. суперкласе

Більше записів