1. (у математиці, теорії потенціалу) Пов’язаний із супергармонічною функцією; такий, що володіє властивістю супергармонічності (наприклад, для функції: значення в будь-якій точці області не менше за середнє значення на будь-якій сфері з центром у цій точці, що цілком лежить у цій області).
2. (переносно, про звучання, музику, поєднання тонів) Надзвичайно гармонійний, що відзначається винятковою мірою гармонії, злагоди та приємності для слуху.