марширувальний
[mɑrʃɪruʋɑlʲnɪj] Прикметник
Буква:М
Значення
-
Прикметник, що означає: властивий маршируванню, призначений для марширування або пов’язаний з ним.
-
У музиці: що має ритм, характер або стиль маршу; такий, що підходить для виконання під час марширування.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. марширувальний, р. марширувального, д. марширувальному, з. марширувального, о. марширувальним, м. марширувальнім