1. Прикметник, що означає: властивий маршируванню, призначений для марширування або пов’язаний з ним.
2. У музиці: що має ритм, характер або стиль маршу; такий, що підходить для виконання під час марширування.
марширувальний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: t.d. () |