Значення
-
У філософії (зокрема в структуралізмі) — базовий, фундаментальний рівень структури, що лежить в основі видимих явищ і визначає їхню організацію; основа, підоснова.
-
У техніці та будівництві — нижня, несна частина споруди або конструкції, що є її основою, фундаментом (наприклад, опори мосту, фундамент будівлі).
-
У геології — докембрійський кристалічний фундамент, на якому залягають молодші осадові породи платформ.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. субструкція, р. субструкції, д. субструкції, з. субструкцію, о. субструкцією, м. субструкції, к. субструкціє