1. Напрям у гуманітарних науках (мовознавстві, літературознавстві, етнології, культурології тощо), що вивчає культуру як сукупність знакових систем і зосереджується на аналізі внутрішніх зв’язків та відношень між елементами структури, які вважаються важливішими за їх історичну еволюцію чи сутнісні характеристики.
2. Філософська течія, що розглядає соціальні та культурні явища як системи, де окремі елементи набувають значення лише через свої взаємозв’язки в межах цілісної структури.
3. У мистецтві та архітектурі — напрям, що акцентує увагу на композиційній побудові, формальних відношеннях та конструктивних елементах твору.