1. (у філософії, соціології) Базова, фундаментальна структура суспільства або пізнання, що визначає характер надбудови — сукупності політичних, правових, моральних, релігійних та інших відносин та ідей.
2. (у техніці, будівництві) Нижня, несна частина споруди або конструкції, що є основою для розташування основних елементів (наприклад, фундамент, опори моста).
3. (у математиці, логіці, інформатиці) Підструктура; об’єкт (наприклад, множина, граф, алгебраїчна система), який є частиною іншого, більшого об’єкта того ж типу і зберігає його основні властивості та структуру.