1. (у музикознавстві) Пов’язаний із субгармонікою — оберненим рядом до гармонічного, де частоти коливань обернено пропорційні натуральному ряду чисел; такий, що стосується нижчих компонентів спектра звуку.
2. (у математиці, зокрема в теорії функцій) Такий, що задовольняє властивості субгармонічної функції, тобто функції, значення якої в точці не перевищує її середнього значення на будь-якому колі з центром у цій точці.