спектр

1. Сукупність усіх значень будь-якої величини, що характеризують систему або процес; сукупність усіх можливих станів.

2. У фізиці: сукупність усіх значень фізичної величини, розташованих у певному порядку (наприклад, спектр частот, мас, енергій); візуальне або графічне зображення такої сукупності.

3. У оптиці: смуга, що утворюється при розкладанні світлового променя на складові кольори (зазвичай від червоного до фіолетового) внаслідок дисперсії або інтерференції; діапазон частот електромагнітного випромінювання.

4. У математиці: сукупність власних значень лінійного оператора.

5. Переносно: діапазон, низка, набір однорідних, але різних за якістю явищ, ознак, думок тощо.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |