Значення
-
У музикознавстві — властивість звуковисотних структур, заснованих на співвідношеннях натурального звукоряду, де частоти тонів утворюють низку гармонійних (кратних) чисел.
-
У математиці (теорії функцій) — властивість функції, яка на будь-якій зв’язній області не перевищує значення будь-якої гармонійної функції, що збігається з нею на границі цієї області.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. субгармонійність, р. субгармонійності, д. субгармонійності, з. субгармонійність, о. субгармонійністю, м. субгармонійності, к. субгармонійносте