строкар

1. (іст.) Власна назва — прізвище українського поета, перекладача та громадського діяча з Наддніпрянщини Строкара Миколи Івановича (1902—1979).

2. (заст., діал.) Той, хто відбуває строк (термін) служби, зокрема військової; строковик.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |