Древослів

Словник Української Мови

строкар

[strokɑr] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (іст.) Власна назва — прізвище українського поета, перекладача та громадського діяча з Наддніпрянщини Строкара Миколи Івановича (1902—1979).

  2. (заст., діал.) Той, хто відбуває строк (термін) служби, зокрема військової; строковик.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. строкар, р. строкаря, д. строкареві, з. строкаря, о. строкарем, м. строкареві, к. строкаре

Більше записів