Значення
-
Визначений, встановлений або узгоджений період часу, протягом якого має відбутися певна подія, виконатися дія чи діятиме явище; термін.
-
У праві — період часу, із настанням або закінченням якого правова норма пов’язує певні юридичні наслідки (наприклад, строк позовної давності, строк виконання зобов’язання).
-
(Заст.) Призначений, визначений час для чогось; час, пора.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. строк, р. строку, д. строкові, з. строк, о. строком, м. строкові, к. строку