термін

Слово або словосполучення, що точно позначає певне поняття, явище чи предмет у конкретній галузі знань, науки, техніки, мистецтва тощо.

Встановлений, призначений або обмежений строк (час) для чогось, наприклад, для виконання роботи, сплати, надання послуги або дії чинності документа.

У логіці та філософії — елемент судження (суб’єкт або предикат), що є носієм значення.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |