Значення
-
Військовослужбовець строкової служби, який проходить обов’язкову військову службу в армії за призовом на певний установлений законом строк.
-
Засуджений, який відбуває строк позбавлення волі у виправній колонії або тюрмі (розмовне, часто в кримінальному середовищі).
-
Той, хто працює або навчається на певний обмежений строк, за контрактом або угодою (наприклад, строковик у будівельній бригаді).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. строковик, р. строковика, д. строковикові, з. строковика, о. строковиком, м. строковикові, к. строковику