стоячи

[stojɑt͡ʃɪ] Прислівник

Буква:С

Значення

  1. Дієприслівник недоконаного виду від дієслова «стояти», що означає перебування у вертикальному положенні з опорою на ноги (або, залежно від контексту, на іншу основу), не рухаючись з місця.

  2. Перебуваючи в певному стані, положенні або місці; знаходячись десь (часто протягом якогось часу).

  3. (У значенні обставини способу дії) Виконуючи дію, зазначену основним дієсловом, у положенні стоячи, без сидіння або руху.

Більше записів