стоячи

1. Дієприслівник недоконаного виду від дієслова «стояти», що означає перебування у вертикальному положенні з опорою на ноги (або, залежно від контексту, на іншу основу), не рухаючись з місця.

2. Перебуваючи в певному стані, положенні або місці; знаходячись десь (часто протягом якогось часу).

3. (У значенні обставини способу дії) Виконуючи дію, зазначену основним дієсловом, у положенні стоячи, без сидіння або руху.