стоячи
[stojɑt͡ʃɪ] Прислівник
Буква:С
Значення
-
Дієприслівник недоконаного виду від дієслова «стояти», що означає перебування у вертикальному положенні з опорою на ноги (або, залежно від контексту, на іншу основу), не рухаючись з місця.
-
Перебуваючи в певному стані, положенні або місці; знаходячись десь (часто протягом якогось часу).
-
(У значенні обставини способу дії) Виконуючи дію, зазначену основним дієсловом, у положенні стоячи, без сидіння або руху.