стояти

Буква:С

Значення

Перебувати в вертикальному положенні, спираючись на ноги або нижню основу (про людину, тварину, предмет).
Про погоду: бути тихою, безвітряною; про воду: не текти, бути спокійною.
Знаходитися, перебувати на якомусь місці, залишатися нерухомим (про предмети, споруди, рослини тощо).
Не рухатися, перебувати в стані спокою, зупинитися (про транспорт, механізми або процеси).
Бути розташованим, знаходитися десь (про населені пункти, будівлі, пам’ятники тощо).
Бути в якомусь стані, положенні або зберігати певну позицію (наприклад, *стояти на варті*, *стояти на власних ногах*).
Бути вказаним, зазначеним десь (про текст, цифру, підпис).
Триматися певної думки, погляду; бути прихильником чогось (*стояти на своєму*, *стояти за правду*).
Мати певну ціну, вартість.
Бути актуальним, діяти, залишатися в силі (про закони, звичаї, правила).

Граматичні форми:

я стою, ти стоїш, він стоїть, ми стоїмо, ви стоїте, вони стоять

А він, уявляєш, Ніно, стоїть, старий, сивий, і весь час повторює:

— Олена Теліга
А Нерик уже стоїть над одним ластів’ячим багаттям і тихо скімлить.

— Микола Вінграновський