стояти

1. Перебувати в вертикальному положенні, спираючись на ноги або нижню основу (про людину, тварину, предмет).

2. Знаходитися, перебувати на якомусь місці, залишатися нерухомим (про предмети, споруди, рослини тощо).

3. Не рухатися, перебувати в стані спокою, зупинитися (про транспорт, механізми або процеси).

4. Бути розташованим, знаходитися десь (про населені пункти, будівлі, пам’ятники тощо).

5. Бути в якомусь стані, положенні або зберігати певну позицію (наприклад, *стояти на варті*, *стояти на власних ногах*).

6. Бути вказаним, зазначеним десь (про текст, цифру, підпис).

7. Триматися певної думки, погляду; бути прихильником чогось (*стояти на своєму*, *стояти за правду*).

8. Мати певну ціну, вартість.

9. Бути актуальним, діяти, залишатися в силі (про закони, звичаї, правила).

10. Про погоду: бути тихою, безвітряною; про воду: не текти, бути спокійною.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: дієслово () |