бути

[butɪ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Філософія) –

    Філософська категорія, що означає об’єктивну реальність, яка існує незалежно від людської свідомості; сутність, основа світу, найзагальніша форма існування матерії, природи, суспільства, думки.

  2. (Лінгвістика) –

    У мовознавстві: один з основних дієслівних компонентів у мові, що виражає зв’язок між суб’єктом та його ознакою або станом, а також існування самого суб’єкта; поняття про дієслово-зв’язку.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бута, р. бути, д. буті, з. буту, о. бутою, м. буті, к. буто

Приклади з художньої літератури

  • Немає поля, то буде воля.
    Немає пари, то будуть хмари.
    — Ліна Костенко
  • Будеш, мати, мене зимувати,
    Будеш мати мене коло хати,
    Будеш мати мене коло хати…
    Ходить полем мій кінь вороненький,
    Ходить полем мій кінь молоденький,
    Ходить полем коник молоденький…
    Будеш, коню, мені воювати,
    Будеш, коню, собі долю мати,
    Будеш, коню, собі волю мати…
    А ти, мати, мене та від хати,
    Будеш, мати, мене проводжати,
    Мене проводжати та не забувати…
    — Микола Вінграновський
  • Дiло було, — розповiдають, — так.
    — Володимир Сосюра
  • — Де буде. На економію то й на економію, у мужика то й у мужика…
    — Василь Симоненко
  • — Ну, нас уже двоєбуде. Може, не так-то й накладуть
    — Василь Симоненко
  • Із чим тебе будем їсти?
    – Миску пшона, трошки сала,
    От до мене вся приправа!
    — Олена Пчілка
  • ах які ж ми були..
    — Юрій Іздрик

Більше записів