1. Бути в дійсності, мати місце; бути, наявним.
2. Жити, перебувати в стані життєдіяльності; животіти.
3. Перебувати, знаходитися де-небудь, за якихось умов.
існувати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Так склалося, що як поет Василь Стус почав для мене по-справжньому існувати вже десь в останні роки його життя. Знала, звичайно, окремі його вірші й переклади, завжди відчувала його непересічний потенціал.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Електричне поле можна описати або за допомогою векторної величини E , або за допомогою скалярної величини φ. Очевидно, що між цими величинами пов и- нен існувати зв’язок. Нехай в електростатичному полі знаходиться заряд q. Робота при перем і- щенні цього заряду вздовж осі ОХ між двома нескінченно близькими точками д о- рівнює: dxqEFdxdA x== .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
У 1916 р. Ейнштейн для пояснення термодинамічної рівноваги між речовиною і випромінюванням, що випускається і пог- линається нею, постулював, що крім пог- линання і спонтанного випромінювання повинен існувати третій, якісно і нший тип взаємодії. Якщо на атом, що знаходиться у збудженому стані k, діє зовнішнє випром і- нювання з частотою, що задовольняє ум о- ву nkkn EEh −=ν , то виникає вимушений перехід в основний стан n з випроміню- ванням фотона з тією самою енергією knhν (рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: дієслово () |