Значення
-
Існувати, бути поширеним, перебувати в ужитку (про звичаї, вірування, легенди, терміни тощо).
-
Перебувати, жити, знаходитися десь певний час (заст. або спец.).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
він побутує, вони побутують
Словник Української Мови
Існувати, бути поширеним, перебувати в ужитку (про звичаї, вірування, легенди, терміни тощо).
Перебувати, жити, знаходитися десь певний час (заст. або спец.).
він побутує, вони побутують