1. Стояти нерухомо, витягнувшись, нагадуючи стовп або стовпчика (про людину).
2. Перен. Не рухатися, застигати на одному місці, спостерігаючи за чимось або чекаючи чогось.
стовбичитися
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: дієслово () |