1. У геодезії та картографії — відстань між двома точками на карті або плані, обчислена без урахування рельєфу місцевості, тобто горизонтальне прокладання (горизонтальна проекція) похилої виміряної лінії.
2. У техніці, зокрема в радіолокації та навігації — уявна або розрахункова відстань до об’єкта, що може відрізнятися від істинної через систематичні похибки вимірювання, особливості поширення сигналу або методику обчислення.