Древослів

Словник Української Мови

проекція

Буква

1. Дія за значенням дієслова проектувати; перенесення зображення чого-небудь на поверхню, побудова зображення просторових фігур на площині.

2. Зображення, отримане в результаті такої дії; зображення об’єкта на площині, отримане сполученням його точок з певним центром променями (проекціями).

3. У психології — несвідомий захисний механізм, що полягає в приписуванні іншим людям, явищам або об’єктам своїх власних прихованих мотивів, почуттів, думок, рис характеру, які людина не усвідомлює або не хоче в собі визнавати.

4. У геометрії — спосіб зображення фігур на площині за допомогою проектуючих променів; саме таке зображення.

5. У картографії — математично обґрунтований спосіб зображення поверхні Землі (чи іншого небесного тіла) на площині; система координатних ліній.

6. У кінематографії та фотографії — отримання збільшеного зображення на екрані шляхом пропускання світла через плівку або інший носій; демонстрація фільму, діапозитивів тощо.

Приклади вживання

Приклад 1:
Десь блискавки – як бліци репортера, проекція на хмару грозову. На плечі стрибне слава, як пантера,– він не помітив, бо косив траву.
— Костенко Ліна, “Над берегами вічної ріки”

Приклад 2:
Елементарною роботою dA сили  F на переміщенні r d називається скалярна ве- личина ( ) ( ) dSFdScosFdt, F r d , F A d S== = = αυ , де r ddS = – елементарний шлях, α – кут між векторами  F і r d , SF – проекція век- тора  F на напрямок вектора r d (рис.7).
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Робота сили на ділянці траєкторії від точки 1 до точки 2 дорівнює алгебраїч- ній сумі елементарних робіт на окремих нескінченно малих ділянках шляху: ∫ ∫ == 2 1 2 1 dS FcosFdS A Sα , де SF – проекція сили F на напрямок п е- реміщення. Отриманий інтеграл називається криволінійним інтегралом, оскільки він представляє інтеграл від функції SF вздовж д еякої кривої, яка є траєкторією руху.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |

Більше записів