проекція

[proɛkt͡sijɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Дія за значенням дієслова проектувати; перенесення зображення чого-небудь на поверхню, побудова зображення просторових фігур на площині.

  2. Зображення, отримане в результаті такої дії; зображення об’єкта на площині, отримане сполученням його точок з певним центром променями (проекціями).

  3. У психології — несвідомий захисний механізм, що полягає в приписуванні іншим людям, явищам або об’єктам своїх власних прихованих мотивів, почуттів, думок, рис характеру, які людина не усвідомлює або не хоче в собі визнавати.

  4. У геометрії — спосіб зображення фігур на площині за допомогою проектуючих променів; саме таке зображення.

  5. У картографії — математично обґрунтований спосіб зображення поверхні Землі (чи іншого небесного тіла) на площині; система координатних ліній.

  6. У кінематографії та фотографії — отримання збільшеного зображення на екрані шляхом пропускання світла через плівку або інший носій; демонстрація фільму, діапозитивів тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. проекція, р. проекції, д. проекції, з. проекцію, о. проекцією, м. проекції, к. проекціє

Більше записів