прокладання

1. Дія за значенням дієслова прокладати; створення чогось довгого, лінійного (шляху, маршруту, трубопроводу, каналу тощо) на певній території або в певному середовищі.

2. Те, що прокладено; конкретний об’єкт (наприклад, дорога, траса, лінія зв’язку), створений у результаті такої дії.

3. Техн. Деталь, матеріал або прошарок, який розміщують між двома поверхнями для їх з’єднання, ізоляції, ущільнення або захисту.

4. Рідк. Дія за значенням дієслова прокладати у сенсі розміщувати, класти щось всередині чогось або під щось.

Приклади вживання

Приклад 1:
Римляни намагалися уникати прокладання доріг на болотистому або навіть вологому грунті, щоб забезпечити шляхи від весняних повеней. Слід пам’ятати, що дороги будувалися перш за все у військових цілях, саме тому відкіс з однієї сторони та прірва з іншої оберігали римські загони від атак з обох боків дороги.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Частина мови: іменник (однина) |