Древослів

Словник Української Мови

сто

[sto] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Назва числа 100, що позначає кількість, у десять разів більшу за десять.

  2. Назва цифри, якою записується це число (100).

  3. Розм. Велика, невизначена кількість кого-, чого-небудь (зазвичай у множині: сотні).

  4. Грошова одиниця в Албанії (1/100 леку) та Молдові (1/100 молдовського лею).

  5. Іст. Адміністративно-територіальна одиниця у Київській Русі, частина тисячі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сто, р. сто, д. сто, з. сто, о. сто, м. сто, к. сто

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘сто’ походить від праслов’янського *sъto, що означає ‘сотня’. Воно споріднене з литовським šimtas, латиським simts, а також з грецьким ἑκατόν (hekatón) та латинським centum. Це числівник, який позначає число 100.
Споріднені слова:десять, тисяча, сотня

Більше записів