сотня

[sotnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Військово-адміністративна одиниця та підрозділ у козацькому війську, а також територія, яка ним керувалася; відповідала роті в регулярному війську та налічувала, як правило, 100—200 осіб.

  2. Назва деяких військових, поліцейських або адміністративних підрозділів чи організацій, що налічують приблизно сто осіб або мають номер 100 (наприклад, у деяких спецпідрозділах).

  3. (іст.) Адміністративно-територіальна одиниця в Україні у XIV—XVIII століттях.

  4. (перен., розм.) Велика, невизначена кількість кого-, чого-небудь; багато.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сотня, р. сотні, д. сотні, з. сотню, о. сотнею, м. сотні, к. сотне

Більше записів