Значення
-
Послідовник старообрядництва — релігійного руху, що виник у Росії в XVII столітті внаслідок відокремлення від офіційної православної церкви тих, хто відкидав церковні реформи патріарха Никона і дотримувався старих обрядів та текстів.
-
Людина, яка дотримується старих, традиційних звичаїв, поглядів або релігійних практик; консерватор у віросповіданні.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. старовір, р. старовіра, д. старовірові, з. старовіра, о. старовіром, м. старовірі, к. старовіре