1. Послідовник старообрядництва — релігійного руху, що виник у Росії в XVII столітті внаслідок відокремлення від офіційної православної церкви тих, хто відкидав церковні реформи патріарха Никона і дотримувався старих обрядів та текстів.
2. Людина, яка дотримується старих, традиційних звичаїв, поглядів або релігійних практик; консерватор у віросповіданні.