старообрядник

1. Послідовник старообрядництва — релігійного руху в російському православ’ї, що виник у XVII столітті внаслідок відмови прийняти церковні реформи патріарха Никона, спрямовані на уніфікацію обрядів, і дотримується донині стародавніх богослужбових звичаїв та текстів.

2. Представник релігійної громади старообрядців (старовірів), яка існує окремо від офіційної православної церкви.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |