старообрядець

1. Послідовник старообрядництва — релігійного руху в російському православ’ї, що виник у середині XVII століття як опозиція церковним реформам патріарха Никона, відкидає їх і дотримується дореформених (старих) обрядів, церковних книг та традицій.

2. Представник релігійної громади, що зберігає дореформені православні обряди та звичаї, часто проживає окремими, замкнутими спільнотами.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |