Значення
-
Послідовник старообрядництва — релігійного руху в російському православ’ї, що виник у середині XVII століття як опозиція церковним реформам патріарха Никона, відкидає їх і дотримується дореформених (старих) обрядів, церковних книг та традицій.
-
Представник релігійної громади, що зберігає дореформені православні обряди та звичаї, часто проживає окремими, замкнутими спільнотами.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. старообрядець, р. старообрядця, д. старообрядцеві, з. старообрядця, о. старообрядцем, м. старообрядцеві, к. старообрядцю