середина

[sɛrɛdɪnɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Точка або частина чогось, що знаходиться на рівній відстані від країв, меж або початку й кінця; центр.

  2. Часовий проміжок між початком і кінцем якоїсь події, процесу або періоду.

  3. Період найбільшого розквіту, активності або інтенсивності чогось.

  4. Сукупність обставин, оточення, у якому щось відбувається або хтось перебуває (часто вживається у множині: “середини”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. середина, р. середини, д. середині, з. середину, о. серединою, м. середині, к. середино

Приклади з художньої літератури

Більше записів