фокус

1. Точка перетину променів, що пройшли через оптичну систему, або точка, з якої вони виходять (дійсний або уявний фокус).

2. Центральна точка, вогнище чого-небудь (переносне значення). Наприклад: фокус уваги.

3. Сприйняття чого-небудь як найважливішого, центрального; точка зосередження інтересів, уваги.

4. Магічна, хитромудра витівка або трюк, заснований на спритності рук, швидкості, обмані зору тощо; фокус-покус.

5. Несподівана, дивна або химерна витівка, вигадка, вибрик.

6. (У математиці) Одна з двох фіксованих точок, що визначають криву (наприклад, еліпса, гіперболи).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |