фонічність

1. Властивість звуків мови, що визначається їхніми акустичними та артикуляційними характеристиками; звуковий склад мови, її звукова система.

2. У літературознавстві та поетиці: звукова організація мовлення, зокрема художнього тексту, що включає благозвуччя, ритм, інтонацію, риму та інші засоби звукового впливу.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |