1. Бути причиною чогось, викликати якусь дію, стан або явище; породжувати, зумовлювати.
2. (У пасивному стані) Виникати внаслідок певної причини, бути викликаним чимось.
спричиняти
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: дієслово () |