1. Бути причиною чогось, викликати якусь дію, явище або стан; породжувати, зумовлювати.
2. (У пасивному стані) Виникати, з’являтися внаслідок певної причини, бути спричиненим.
спричинювати
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: дієслово () |