спроможність

1. Здатність людини виконувати певні дії, досягати мети завдяки наявності потрібних знань, умінь, сил або матеріальних засобів.

2. Майновий стан, що дозволяє фізичній або юридичній особі самостійно виконувати свої майнові зобов’язання; платоспроможність.

3. (у праві) Здатність суб’єкта права своїми діями набувати права та створювати для себе обов’язки; дієздатність.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |