Значення
-
Здатність людини виконувати певні дії, досягати мети завдяки наявності потрібних знань, умінь, сил або матеріальних засобів.
-
Майновий стан, що дозволяє фізичній або юридичній особі самостійно виконувати свої майнові зобов’язання; платоспроможність.
-
(у праві) Здатність суб’єкта права своїми діями набувати права та створювати для себе обов’язки; дієздатність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. спроможність, р. спроможності, д. спроможності, з. спроможність, о. спроможністю, м. спроможності, к. спроможносте