Древослів

Словник Української Мови

спокусливий

[spokuslɪʋɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Такий, що спокушає, вабить до себе, принаджує; привабливий, принадний.

  2. Який викликає бажання чогось, здається привабливим, манливим.

  3. (Перен.) Такий, що може спонукати до сумнівних, недобрих вчинків; звабливий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. спокусливий, р. спокусливого, д. спокусливому, з. спокусливого, о. спокусливим, м. спокусливім

Більше записів