знадний

[znɑdnɪj] Прикметник

Буква:З

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    (діал.) Такий, що знадобився, став потрібним; необхідний, потрібний.

  2. (Лінгвістика) –

    (діал.) Відповідний, придатний для чогось; добротний, якісний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. знадний, р. знадного, д. знадному, з. знадного, о. знадним, м. знаднім

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів