1. (діал.) Такий, що знадобився, став потрібним; необхідний, потрібний.
2. (діал.) Відповідний, придатний для чогось; добротний, якісний.
знадний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Далі піднялась, закипіла мутна гаряча хвиля: — Так тобі й треба… Почував якесь задоволення; чарівний образ, здавалось, почав бліднути, марніти… Аж ось — ще один день: …Втекла… забрала в матері з скрині скільки було грошей, в город за паничем подалась… Здалека майнули правдиві засмучені очі: «Петре, Петре, де ти тепер?» Образ чистий, непотьмарений і знадний, як ще ніколи. Вхопився за голову руками… Цілу ніч світилися на шкільному подвір’ї зелені бур’яни під місяцем, на дривітні горіли свіжі тріски, як срібло.
— Невідомий автор, “191 Talant Stiepan Vasil Ovich Vasil Chien”
Частина мови: прикметник () |