Значення
- (Лінгвістика) –
Знадливість — властивість займенника, прикметника, числівника або дієслова, що виражає належність предмета, ознаки, кількості або дії певній особі (одній або декільком), яка є учасником мовленнєвого акту (говорить, до якого звертаються або про якого/яких йдеться).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. знадливість, р. знадливості, д. знадливості, з. знадливість, о. знадливістю, м. знадливості, к. знадливосте