знадливий
[znɑdlɪʋɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
- (Лінгвістика) –
(діалектне) Який знадлиться, потрібний, необхідний для чогось; корисний, придатний.
- (Лінгвістика) –
(діалектне) Який має потребу в чомусь; бідний, нужденний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. знадливий, р. знадливого, д. знадливому, з. знадливого, о. знадливим, м. знадливім