сплюндрованість

1. Стан, який виникає внаслідок сплюндрування; спустошення, руйнація, знищення чогось, що призводить до повної втрати цінності, порядку або життєздатності.

2. Властивість сплюндрованого; ознака чогось, що було жорстоко знищено, зіпсовано або приведено до жалюгідного стану.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |