Значення
-
Дія за значенням дієслова “спустошувати“; руйнування, знищення чогось, завдання великої шкоди, що призводить до повного спустіння.
-
Стан, що настає внаслідок такої дії; повне запустіння, спустілість, руїна.
-
(У переносному значенні) Глибоке емоційне виснаження, внутрішня порожнеча, відчуття повної втрати сил або надій.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. спустошення, р. спустошення, д. спустошенню, з. спустошення, о. спустошенням, м. спустошенні, к. спустошення