1. Дія за значенням дієслова “спустошувати“; руйнування, знищення чогось, завдання великої шкоди, що призводить до повного спустіння.
2. Стан, що настає внаслідок такої дії; повне запустіння, спустілість, руїна.
3. (У переносному значенні) Глибоке емоційне виснаження, внутрішня порожнеча, відчуття повної втрати сил або надій.