1. (розм.) Потурбуватися про когось або щось, виявити клопіт, старанність.
2. (перен., розм.) Поквапитися, поспішити з виконанням чогось.
потуркатися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. (розм.) Потурбуватися про когось або щось, виявити клопіт, старанність.
2. (перен., розм.) Поквапитися, поспішити з виконанням чогось.
Відсутні