молоти — дієслово, третя особа однини або множина теперішнього часу від дієслова «молоти»; означає подрібнювати зерно, крупи чи інші матеріали за допомогою млина або млинського каменю; також переносно — виконувати монотонну, однотипну роботу.
молоти
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Я готова була впасти перед ним на коліна — тільки б він перестав молоти своїм дерев’яним язиком, своїм тонким чутливим язиком… Я навіть хотіла переодягну тися нею, щоб він подумав, ніби я — це вона, але мені забракло тих shity вишневих кольорів… — Тож на закінчення нашої розмови… — Я хотіла підняти його з крісла і покласти в ліжко. Я вірила, що зможу підняти його і трохи пронести на руках.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
— А би не було що молотити та й молоти. — А що ж вони їде?
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 3:
Тобі однако молоти, а я ледви тлінний. — Бо не стій у церкві, як слуп.
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: іменник (однина) |