множина

Буква:М

Значення

(мат.) Фундаментальне поняття математики, що означає сукупність, збір певних об’єктів (елементів), об’єднаних за якоюсь ознакою або просто перелічених; формалізоване в теорії множин.
(лінгв.) Грамматична категорія іменника, що виражає кількість предметів (однина — один предмет, множина — два і більше предметів); одна з двох (разом з одниною) форм числа в українській мові.
(заст., рідко) Велика кількість, сила, безліч когось або чогось; натовп, юрба.

Граматичні форми:

н. множина, р. множини, д. множині, з. множину, о. множиною, м. множині, к. множино